вівторок, 9 лютого 2016 р.

Вихід. розділ 7


1. І сказав Господь до Мойсея: Дивись, Я поставив тебе замість Бога для фараона, а твій брат Аарон буде пророк твій.
2. Ти будеш говорити все, що Я накажу тобі, а брат твій Аарон буде говорити фараонові, і нехай він відпустить Ізраїлевих синів з свого краю.
3. А Я вчиню запеклим фараонове серце, і помножу ознаки мої та чуда мої в єгипетськім краї.
4. І не послухає вас фараон, а Я покладу Свою руку на Єгипет, і виведу війська Свої, народ Мій, синів Ізраїлевих, з єгипетського краю великими присудами.
5. І пізнають єгиптяни, що Я Господь, коли простягну Свою руку на Єгипет і виведу від них Ізраїлевих синів.
6. І вчинив Мойсей та Аарон, як звелів їм Господь, так учинили вони.
Палиця змінюється на вужа
7. А Мойсей був віку восьмидесяти літ, а Аарон восьмидесяти і трьох літ, коли вони говорили до фараона.
8. І промовив Господь до Мойсея й до Аарона, говорячи:
9. Коли буде до вас говорити фараон, кажучи: Покажіть своє чудо, то скажеш Ааронові: Візьми свою палицю, та й кинь перед лицем фараоновим, нехай станеться вужем!
10. І ввійшов Мойсей та Аарон до фараона, та й вчинили так, як наказав був Господь. І кинув Аарон палицю свою перед лицем фараона й перед його рабами, і вона стала вужем!
11. І покликав фараон також мудреців та ворожбитів, і вчинили так само й вони, чарівники єгипетські, своїми чарами.
12. І кинули кожен палицю свою, і вони поставали вужами. Та Ааронова палиця проковтнула палиці їхні.
13. Та затверділо фараонове серце, і він не послухався їх, як говорив був Господь.
Перша кара: вода перетворюється на кров
14. І сказав Господь до Мойсея: Запекле фараонове серце, він відмовив відпустити народ!
15. Піди до фараона рано вранці. Ось він вийде до води, а ти стань навпроти нього на березі Річки. А палицю, що була змінена на вужа, візьмеш у свою руку.
16. І скажеш йому: Господь, Бог євреїв, послав мене до тебе, кажучи: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені на пустині! Та не послухався ти дотепер.
17. Так сказав Господь: По цьому пізнаєш, що Я Господь: Ось я вдарю палицею, що в руці моїй, по воді, що в Річці, і вона зміниться на кров!
18. А риба, що в Річці, погине. І засмердиться Річка, і попомучаться єгиптяни, щоб пити воду з Річки!
19. І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Візьми свою палицю, і простягни свою руку над водою єгиптян, над їхніми річками, над їхніми потоками, і над ставами їхніми, і над кожним водозбором їхнім, і вони стануть кров'ю. І буде кров по всій єгипетській землі, і в посуді дерев'янім, і в каміннім.
20. І Мойсей та Аарон зробили так, як наказав був Господь. І підняв він палицю, та й ударив воду, що в Річці, на очах фараона й на очах його рабів. І змінилася вся вода, що в Річці, на кров!
21. А риби, що в Річці, погинули. І засмерділася Річка, і не могли єгиптяни пити воду з Річки. І була кров у всім єгипетськім краї.
22. І так само зробили єгипетські чарівники своїми чарами. І стало запеклим фараонове серце, і він не послухався їх, як говорив був Господь.
23. І повернувся фараон, і ввійшов до дому свого, і не приклав він свого серця також до цього.
24. І всі єгиптяни копали біля Річки, щоб дістати води до пиття, бо не могли пити води з Річки.
Друга кара: жаби
25. І минуло сім день по тому, як Господь ударив Річку.
26. І промовив Господь до Мойсея: Іди до фараона, та й скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені.
27. А коли ти відмовишся відпустити, то ось Я вдарю ввесь край твій жабами.
28. І стане Річка роїти жаби, і вони повиходять, і ввійдуть до твого дому, і до спальної кімнати твоєї, і на ліжко твоє, і до домів рабів твоїх, і до народу твого, і до печей твоїх, і до діжок твоїх.
29. І на тебе, і на народ твій, і на всіх рабів твоїх повилазять ці жаби.
(Вихід 7:1-29)

Вихід. розділ 6

Господь посилає Мойсея до фараона
1. І сказав Господь до Мойсея: Тепер побачиш, що вчиню Я фараонові, бо він, змушений рукою сильною, їх відпустить, і, змушений рукою сильною, вижене їх із краю свого.
2. І говорив Бог до Мойсея, та й сказав йому: Я Господь!
3. І являвся Я Авраамові, Ісакові та Яковові Богом Всемогутнім, але Йменням Своїм Господь Я не дався їм пізнати.
4. А також Я склав був із ними Свого заповіта, що дам їм землю ханаанську, землю їх мандрування, в якій вони мандрували.
5. І почув Я теж стогін синів Ізраїлевих, що єгиптяни роблять їх своїми рабами, і згадав заповіта Свого.
6. Тому скажи синам Ізраїлевим: Я Господь! І Я виведу вас з-під тягарів Єгипту, і визволю вас від їхньої роботи, і звільню вас витягненим раменом та великими присудами.
7. І візьму вас Собі за народа, і буду вам Богом, і ви познаєте, що Я Господь, Бог ваш, що виводить вас із-під тягарів Єгипту!
8. І введу вас до того Краю, що про нього Я підняв був Свою руку, щоб дати його Авраамові, Ісакові та Якову. І Я дам його вам на спадщину. Я Господь!
9. І так говорив Мойсей до синів Ізраїлевих, та вони не слухали Мойсея через легкодухість та тяжку роботу.
10. І казав Господь до Мойсея, говорячи:
11. Увійди, говори до фараона, царя єгипетського, і нехай він відпустить Ізраїлевих синів із свого краю.
12. І казав Мойсей перед лицем Господнім, говорячи: Таж Ізраїлеві сини не слухали мене, як же послухає мене фараон? А я необрізановустий!
13. І казав Господь до Мойсея та до Аарона, і дав їм накази до Ізраїлевих синів та до фараона, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з єгипетського краю.
Роди Рувима, Симеона, Левія та Аарона
14. Оце голови батьківських домів їхніх. Сини Рувима, перворідного Ізраїлевого: Ханох і Паллу, Хецрон і Кармі, це родини Рувимові.
15. А сини Симеонові: Ємуїл, і Ямін, і Огад, і Яхін, і Цохар, і Шаул, син ханаанеянки, це родини Симеонові.
16. А оце імена синів Левієвих за їхніми родинами: Ґершон, і Кегат, і Мерарі. А літа життя Левієвого сто і тридцять і сім літ.
17. Сини Ґершонові: Лівні, і Шім'ї за їхніми родинами.
18. А сини Кегатові: Амрам, і °цгар, і Хеврон, і Уззіїл. А літа життя Кегатового сто і тридцять і три роки.
19. А сини Мерарі: Махлі та Муші. Оце родини Левієві за їхніми родами.
20. І взяв Амрам свою тітку Йохевед собі за жінку, і вона породила йому Аарона та Мойсея. А літа життя Амрамового сто і тридцять і сім літ.
21. А сини °цгарові: Корах, і Нефеґ, і Зіхрі.
22. А сини Уззіїлові: Мішаїл, і Елцафан, і Сітрі.
23. І взяв Аарон Елішеву, дочку Амінадавову, сестру Нахшонову, собі за жінку, і вона породила йому Надава, і Авігу, і Елеазара, і Ітамара.
24. А сини Корахові: Ассир, і Елкана, і Аваасаф, це родини Корахові.
25. А Елеазар, син Ааронів, узяв собі з дочок Путіїлових за жінку, і вона породила йому Пінхаса. Оце голови батьківських домів Левітів за їхніми родинами.
26. Оце Аарон і Мойсей, що Господь говорив їм: Виведіть Ізраїлевих синів з єгипетського краю за їхніми військовими відділами.
27. Вони ті, що говорили до фараона, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з Єгипту, це Мойсей та Аарон.
Божі ознаки перед фараоном
28. І сталося в дні, коли Господь говорив до Мойсея в єгипетськім краї,
29. то казав Господь до Мойсея, говорячи: Я Господь! Говори фараонові, цареві єгипетському, усе, що Я говорю тобі.
30. І сказав Мойсей перед обличчям Господнім: Таж я необрізановустий! Як же слухати буде мене фараон?
(Вихід 6:1-30)

вівторок, 2 лютого 2016 р.

Вихід. розділ 5

Утиск ізраїльського народу збільшується
1. А потім прийшли Мойсей й Аарон, та й сказали до фараона: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Відпусти народ Мій, і нехай вони святкують Мені на пустині!
2. А фараон відказав: Хто Господь, що послухаюсь слова Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу!
3. І сказали вони: Бог євреїв стрівся з нами. Нехай же ми підемо триденною дорогою на пустиню, і принесемо жертви Господеві, Богові нашому, щоб не доторкнувся Він до нас мором або мечем.
4. І сказав до них цар Єгипту: Чому ви, Мойсею та Аароне, відриваєте народ від його робіт? Ідіть до своїх діл!
5. І сказав фараон: Таж багато тепер цього простолюду, а ви здержуєте їх від їхніх робіт.
6. І того дня фараон наказав погоничам народу та писарям, говорячи:
7. Не давайте більше народові соломи, щоб робити цеглу, як учора й позавчора. Нехай ідуть самі, та збирають собі соломи.
8. А призначене число цегли, що вони робили вчора й позавчора, накладете на них, не зменшуйте з нього. Вони нероби, тому кричать: Ходім, принесімо жертву нашому Богові!
9. Нехай буде тяжка праця на цих людей, і нехай працюють на ній, і нехай покинуть облудні слова.
10. І вийшли погоничі народу й писарі його, та й сказали до того народу, говорячи: Так сказав фараон: Я не буду давати вам соломи.
11. Самі йдіть, наберіть собі соломи, де знайдете, бо нічого не зменшене з вашої роботи!.
12. І розпорошився народ той по всій єгипетській землі, щоб збирати стерню на солому.
13. А погоничі наставали, говорячи: Скінчіть вашу щоденну працю в час так, як коли б була солома.
14. І були биті писарі синів Ізраїлевих, що їх настановили над ними фараонові погоничі, говорячи: Чому ви не скінчили свого приділу для виробу цегли й учора й сьогодні, як було дотепер?
15. І прибули писарі Ізраїлевих синів, та й кричали до фараона, говорячи: Для чого ти так робиш рабам своїм?
16. Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу кажуть нам робіть! І ось раби твої биті, і грішиш ти перед народом своїм!
17. А він відказав: Нероби ви, нероби! Тому ви говорите: Ходім, принесімо жертву Господеві.
18. А тепер ідіть, працюйте, а соломи не дадуть вам! Але призначене число цегли ви дасте!
19. І бачили Ізраїлеві писарі себе в біді, коли говорено: Не зменшуйте з цегли вашої щоденного в його часі!
20. І стріли вони Мойсея та Аарона, що стояли насупроти них, як вони виходили від фараона,
21. та й сказали до них: Нехай побачить вас Господь і нехай вас осудить, бо ви вчинили ненависним дух наш в очах фараона й в очах його рабів, щоб дати меча в їхню руку повбивати нас!
22. І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: Господи, чому Ти кривду вчинив цьому народові? Чому Ти послав мені це?
23. Бо відколи прийшов я до фараона, щоб говорити Твоїм Ім'ям, він ще більшу кривду чинить цьому народові, а насправді Ти не визволив народу Свого!
(Вихід 5:1-23)

Вихід. розділ 4

Божі ознаки для Мойсея
1. І відповів Мойсей та й сказав: Таж вони не повірять мені, і не послухають голосу мого, бо скажуть: Господь не явився тобі!
2. І промовив до нього Господь: Що то в руці твоїй? Той відказав: Палиця.
3. І сказав Він: Кинь її на землю! І той кинув її на землю, і вона стала вужем. І втік Мойсей від нього.
4. І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку, і візьми його за хвоста! І він простяг свою руку й узяв його, і той став палицею в долоні його.
5. Щоб повірили, що явився тобі Господь, Бог їхніх батьків, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова.
6. І сказав Господь йому ще: Засунь свою руку за пахвину свою! І засунув він руку свою за пахвину свою, і витягнув її, аж ось рука його побіліла від прокази, як сніг!
7. А Він сказав: Поклади знов свою руку за пахвину свою! І він поклав знову руку свою до своєї пахвини, і витягнув її з пахвини своєї, і ось вона стала знову, як тіло його.
8. І станеться, коли не повірять тобі, і не послухають голосу першої ознаки, то повірять голосу ознаки наступної.
9. І станеться коли вони не повірять також обом тим ознакам, і не послухають твого голосу, то ти візьмеш води з Річки, і виллєш на суходіл. І переміниться та вода, що ти візьмеш із Річки, і станеться кров'ю на суходолі.
10. Та Мойсей сказав до Господа: О Господи я не промовець ні від учора, ні від позавчора, ані відтоді, коли Ти говорив був до Свойого раба, бо я тяжкоустий та тяжкоязикий.
11. І сказав йому Господь: Хто дав уста людині? Або Хто робить німим, чи глухим, чи видючим, чи темним, чи ж не Я, Господь?
12. А тепер іди, а Я буду з устами твоїми, і буду навчати тебе, що ти маєш говорити.
13. А він відказав: Молю Тебе, Господи, пошли іншого, кого маєш послати.
14. І запалав гнів Господній на Мойсея, і Він сказав: Чи ж не Аарон твій брат, Левит? Я знаю, що він добре буде говорити. Та ось він вийде навпроти тебе, і побачить тебе, і зрадіє він у серці своїм.
15. І ти будеш говорити до нього, і вкладеш слова ці в уста його, а Я буду з устами твоїми й з устами його, і буду навчати вас, що маєте робити.
16. І він буде говорити за тебе до народу. І станеться, він буде тобі устами, а ти будеш йому замість Бога.
17. І ти візьмеш у руку свою оцю палицю, якою ознаки чинитимеш.
Повернення Мойсея до Єгипту
18. І пішов Мойсей, і вернувся до тестя свого °тра, і сказав йому: Піду я, і вернуся до братів своїх, що в Єгипті, і побачу, чи ще живі вони. А °тро сказав до Мойсея: Іди в мирі!
19. І сказав Господь до Мойсея в Мідіяні: Іди, вернися до Єгипту, бо вимерли всі люди, що шукали твоєї душі.
20. І взяв Мойсей жінку свою та синів своїх, і посадив їх на осла, та й вернувся до єгипетського краю. І взяв Мойсей палицю Божу в руку свою.
21. І сказав Господь до Мойсея: Коли ти підеш, щоб вернутися до Єгипту, гляди, щоб усі чуда, які Я вклав у твою руку, ти вчинив їх перед лицем фараона, а Я ожорсточу серце його, і він не відпустить народу.
22. І ти скажеш фараонові: Так сказав Господь: Син Мій, Мій перворідний то Ізраїль.
23. І кажу Я тобі: Відпусти Мого сина, і нехай Мені служить. А коли ти відмовиш пустити його, то ось Я вб'ю твого сина, твого перворідного.
24. І сталося в дорозі на нічлігу, стрів був його Господь і шукав, щоб убити його.
25. Та Ціппора взяла кременя, і обрізала крайню плоть свого сина, і доторкнулася нею до ніг його та й сказала: Бо ти мені наречений крови!
26. І пустив Він його. Тоді вона сказала: Наречений крови через обрізання.
27. І сказав Господь до Аарона: Іди назустріч Мойсею в пустиню! І він пішов, і стрів його на горі Божій, і поцілував його.
28. І розповів Мойсей Ааронові всі слова Господа, що послав його, і всі ті ознаки, що Він наказав був йому.
29. І пішов був Мойсей та Аарон, і зібрали вони всіх старших Ізраїлевих синів.
30. І переказав Аарон усі слова, що Господь говорив був Мойсеєві. А той ті ознаки чинив на очах народу.
31. І повірив народ той. І почули вони, що згадав Господь Ізраїлевих синів, і що побачив біду їх, і вони схилилися, і поклонилися до землі.
(Вихід 4:1-31)

Вихід. розділ 3

Явлення Бога Майсеєві на Хориві
1. А Мойсей пас отару тестя свого Їтра, жерця Мідіянського. І провадив він цю отару за пустиню, і прийшов був до Божої гори, до Хориву.
2. І явився йому Ангол Господній у полум'ї огняному з-посеред тернового куща. І побачив він, що та тернина горить огнем, але не згорає кущ.
3. І сказав Мойсей: Зійду но, і побачу це велике видіння, чому не згорає та тернина?
4. І побачив Господь, що він зійшов подивитися. І кликнув до нього Бог з-посеред тієї тернини і сказав: Мойсею, Мойсею! А той відказав: Ось я!
5. І сказав Він: Не зближайся сюди! Здійми взуття своє з ніг своїх, бо те місце, на якому стоїш ти, земля це свята!
6. І сказав: Я Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова! І сховав Мойсей обличчя своє, бо боявся споглянуть на Бога!
7. І промовив Господь: Я справді бачив біду Свого народу, що в Єгипті, і почув його зойк перед його гнобителями, бо пізнав Я болі його.
8. І Я зійшов, щоб визволити його з єгипетської руки, та щоб вивести його з цього краю до Краю доброго й широкого, до Краю, що тече молоком та медом до місця ханаанеянина, і хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.
9. А тепер ось зойк Ізраїлевих синів дійшов до Мене, і Я також побачив той утиск, що ним єгиптяни їх тиснуть.
10. А тепер іди ж, і Я пошлю тебе до фараона, і виведи з Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих!
11. І сказав Мойсей до Бога: Хто я, що піду до фараона, і що виведу з Єгипту синів Ізраїлевих?
12. А Він відказав: Та Я буду з тобою! А це тобі знак, що Я послав тебе: коли ти виведеш народ із Єгипту, то ви будете служити Богові на оцій горі.
13. І сказав Мойсей до Бога: Ото я прийду до Ізраїлевих синів та й скажу їм: Бог ваших батьків послав мене до вас, то вони запитають мене: Яке Ім'я Його? Що я скажу їм?
14. І сказав Бог Мойсеєві: Я Той, що є. І сказав: Отак скажеш Ізраїлевим синам: Сущий послав мене до вас.
15. І сказав іще Бог до Мойсея: Отак скажи Ізраїлевим синам: Господь, Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова послав мене до вас. А оце Ім'я Моє навіки, і це пам'ять про Мене з роду в рід.
16. Іди, збери старших Ізраїлевих та й скажи їм: Господь, Бог батьків ваших, явився мені, Бог Авраама, Ісака та Якова, говорячи: Згадуючи, згадав Я про вас, та про заподіяне вам ув Єгипті.
17. І сказав Я: Я виведу вас з єгипетської біди до Краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина, до Краю, що тече молоком та медом.
18. І вони послухають слова твого, і прийдеш ти та старші Ізраїлеві до єгипетського царя, та й скажете йому: Господь, Бог євреїв, стрівся був нам. А тепер ми підемо в триденну дорогу в пустиню, і складемо жертви Господеві, Богові нашому!
19. І Я знаю, що єгипетський цар не дасть вам піти, як не буде змушений рукою сильною.
20. І Я витягну Свою руку, та й поб'ю Єгипет усіма чудами Моїми, що вчиню серед нього, а потому він відпустить вас.
21. І Я дам милість цьому народові в очах Єгипту, і станеться, коли підете, не підете ви впорожні!
22. Бо позичить жінка від сусідки своєї і від мешканки дому свого посуд срібний і посуд золотий та одежу, і покладете це на синів ваших та на дочок ваших, і заберете здобич від Єгипту.
(Вихід 3:1-22)

Вихід. розділ 2

Народження Мойсея
1. І пішов один муж з дому Левія, і взяв собі за жінку дочку Левієву.
2. І завагітніла та жінка, та й сина вродила. І побачили його, що він гарний, та й ховала його три місяці.
3. Та не могла його більше ховати. І взяла йому папірусову скриньку, і виасфальтувала її асфальтом та смолою, і положила до неї дитину, та й поклала в очереті на березі Річки.
4. А сестра його стояла здалека, щоб довідатися, що йому станеться.
5. І зійшла фараонова дочка купатися на Річку, а служниці її ходили понад Річкою. І побачила вона ту скриньку серед очерету, і послала невільницю свою, щоб узяла її.
6. І відчинила, та й побачила дитину, ось хлопчик плаче. І вона змилосердилася над ним, та й сказала: Це з єврейських дітей!
7. І сказала сестра його до фараонової дочки: Чи не піти й не покликати тобі жінку-мамку з єврейок, і вона годуватиме тобі дитину?
8. І сказала їй дочка фараонова: Іди. І пішла та дівчина, і покликала матір дитини.
9. А дочка фараонова сказала до неї: На тобі цю дитину, та й годуй її для мене. А я дам тобі заплату. І взяла та жінка дитину, і годувала її.
10. І підросло те дитя, і вона привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. І вона назвала йому ймення Мойсей, і сказала: бо з води я витягла його.
Утеча Мойсея до мідіянського краю
11. І сталося за тих днів, і підріс Мойсей. І вийшов він до братів своїх, та й приглядався до їхніх терпінь. І побачив він єгиптянина, що бив єврея з братів його.
12. І озирнувся він туди та сюди, і побачив, що нікого нема, та й убив єгиптянина, і заховав його в пісок.
13. І вийшов він другого дня, аж ось сваряться двоє євреїв. І сказав він несправедливому: Нащо ти б'єш свого ближнього?
14. А той відказав: Хто тебе настановив за начальника та за суддю над нами? Чи ти думаєш убити мене, як ти вбив був єгиптянина? І злякався Мойсей та й сказав собі: Справді, та справа стала відома!
15. І почув фараон про цю справу, та й шукав, щоб убити Мойсея. І втік Мойсей від фараонового лиця, і оселився в країні Мідіян.
16. А в мідіянського жерця було сім дочок. І прийшли вони, і витягали воду, і наповнили корита, щоб напоїти отару свого батька.
17. І прийшли пастухи й відігнали їх. І встав Мойсей, та й оборонив їх, і напоїв їхню отару.
18. І прибули вони до Реуїла, свого батька, а той поспитав: Чого ви сьогодні так скоро прийшли?
19. А ті відказали: Якийсь єгиптянин оборонив нас від руки пастухів, а також навіть натягав нам води й напоїв отару.
20. І сказав він до своїх дочок: А де він? Чому ви покинули того чоловіка? Покличте його, і нехай він з'їсть хліба.
21. І погодився Мойсей сидіти з тим чоловіком, а той видав за Мойсея дочку свою Ціппору.
22. І породила вона сина, а він назвав ім'я йому: Ґершом, бо сказав: Я став приходьком у чужому краї.
23. І сталося по довгих днях, і вмер цар Єгипту. А Ізраїлеві сини стогнали від тієї роботи та кричали. І їхній зойк через ту роботу донісся до Бога.
24. І почув Бог їхній стогін. І згадав Бог Свого заповіта з Авраамом, Ісаком та Яковом.
25. І Бог бачив синів Ізраїлевих, і Бог зглянувся над ними.
(Вихід 2:1-25)

Вихід. розділ 1

Відкрити розділ   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40
На головну Біблія онлайн

Яковів рід
1. А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:
2. Рувим, Симеон, Левій і Юда,
3. Іссахар, Завулон і Веніямин,
4. Дан і Нефталим, Ґад і Асир.
5. І було всіх душ, що вийшли з стегна Якового, сімдесят душ. А Йосип був ув Єгипті.
6. І вмер Йосип і всі браття його, та ввесь той рід.
7. А Ізраїлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвичайно сильні. І наповнився ними той край.
Переслідування синів Ізріїлевих
8. І став над Єгиптом новий цар, що не знав Йосипа.
9. І сказав він до народу свого: Ось народ Ізраїлевих синів численніший і сильніший від нас!
10. Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не множився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю.
11. І настановили над ним начальників податків, щоб його гнобити своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.
12. Але що більше його гнобили, то більше він множився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.
13. І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.
14. І вони огірчували їхнє життя тяжкою працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.
Наказ бабам - сповитухам убивати єврейських синів
15. І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім'я Шіфра, а ім'я другій Пуа,
16. і говорив: Як будете бабувати єврейок, то дивіться на порід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, то нехай живе.
17. Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.
18. І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: Нащо ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?
19. І сказали баби-сповитухи до фараона: Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, бо вони самі баби-сповитухи: поки прийде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять.
20. І Бог чинив добро бабам-сповитухам, а народ розмножувався, і сильно міцнів.
21. І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.
22. І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: Кожного народженого єврейського сина кидайте його до Річки, а кожну дочку зоставляйте при житті!
(Вихід 1:1-22)

Вечірня молитва у вівторок.

   Дорогий Отче небесний, дякую Тобі  за піклування про мене і захист, за здоров'я і силу, необхідну мені для роботи, і за відповіді на мої молитви і молитви всіх християн світу.
   Перебувай зі мною в цей вечір і відмежуй мене від шкоди і небезпеки. Пробач  гріхи мої і дай певність мені в Твоїй  постійній ласці і благодаті. Піклуйся про всіх моїх близьких і рідних. Зішли мені тихий заспокійливий сон і приготуй до праці завтрашнього дня.
   Очисти серце моє від ненависті і злості і допоможи мені жити у мирі з усіма людьми. Зроби мене корисним, добрим і уважним, щоб я міг прожити своє життя для Тебе і для інших.
   Нехай думки мої про Тебе  перебуватимуть в серці моєму, коли я засинаю і коли прокидаюсь. Якщо ця ніч стане моєю останньою ніччю на землі, нехай заспокоюсь я в Ісусі і прокинуся з Тобою. Амінь.

Ранкова молитва у вівторок


 Отче Небечний, нехай буде воля Твоя як на землі, так і на небі. Зроби так, щоб воля Твоя виконувалась всюди в серцях і в житті людей. Обдаруй мене благодаттю завжди визнавати Твою волю і підкорятися Тобі у всьому. Вчини мене відданим роботі і підтримуй мою працю Своїм благословенням.
   Дай мудрості земним правителям, які ставлять свою волю понад Твоєю і цим спричиняють людям страждання і біль. Допоможи їм побачити, що мир і порядок можуть царювати лише тоді, коли виконується воля Твоя.
   Певність дай всім служителям Євангелія Твого, що воля Твоя виконується, коли вони проповідують і навчають Слову Твоєму в істині, коли вони проповідують тим, що заблукали, і втішаюьб тих, хто у скорботі, і коли вони вказують своїм слухачам на Христа і на Тебе.
   Не дай мені і всім християнам забути Твої заповіді і наші зобов'язання служити Тобі. Але перш за все зіщли нашим душам палку любов до Тебе і пристрасне бажання проголошувати спасіння, подароване нам через Ісуса Христа.
   Нехай вірую я в обітниці Твої, що не прохатиму, більшого ніж обіцяв Ти. В розквіті - утримуй мене у покорі. В бідах - утримуй мене в силі. Нехай завжди буду я глибоко зацікавленим у виконанні своїх обов'я зків, перебуваючи в твердій певності в ласці Твоїй, через нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. Амінь.

понеділок, 1 лютого 2016 р.

Буття. розділ 50

Відкрити розділ   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16 
 17   18   19   20   21   22   23   24    25   26   27   28   29   30   31   32   33   34 
 35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49   50   
На головну Біблія онлайн

Похорон Якова
1. І впав Йосип на лице батька свого, та й плакав над ним, і цілував його.
2. І звелів Йосип рабам своїм лікарям забальзамувати батька його. І забальзамували ці лікарі Ізраїля.
3. І сповнилося йому сорок день, бо так сповняються дні бальзамування. І оплакував його Єгипет сімдесят день.
4. А як минули дні оплакування його, то сказав Йосип до дому фараонового, говорячи: Коли знайшов я ласку в очах ваших, то говоріть до ушей фараонових так:
5. Батько мій заприсяг був мене, говорячи: Ось я вмираю. У гробі моїм, що я собі викопав у Країні ханаанській, там поховаєш мене. А тепер нехай я піду, і поховаю батька свого, та й вернуся.
6. І сказав фараон: Піди, і поховай свого батька, як заприсяг він тебе.
7. І пішов Йосип поховати батька свого, а з ним пішли всі раби фараонові, старші дому його, і всі старші єгипетського краю,
8. і ввесь дім Йосипів, і браття його, і дім батька його. Тільки дітей своїх та дрібну й велику худобу свою вони позоставили в країні Ґошен.
9. І вирушили з ним також колесниці та комонники. І був табір їх дуже великий.
10. І прийшли вони до Ґорен-Атаду, що по другім боці Йордану, і плакали там великим та дуже ревним плачем… І він учинив батькові своєму семиденну жалобу.
11. І побачили мешканці того Краю, ханаанеяни, жалобу в Ґорен-Атаді, та й сказали: То сильна жалоба для Єгипту! Тому то кликнули ім'я його Авел-Міцраїм, що на тім боці Йордану.
12. І вчинили йому сини його так, як він їм заповів був.
13. І понесли його сини його до ханаанського Краю, та й поховали його в печері поля Махпели, яке поле купив був Авраам на володіння для гробу від хіттеянина Ефрона, навпроти Мамре.
14. А Йосип, як поховав він батька свого, вернувся до Єгипту, він і брати його, та всі, хто ходив з ним ховати батька його.
Чому Йосип був проданий до Єгипту
15. І побачили Йосипові брати, що вмер їхній батько, та й сказали: А що як зненавидить нас Йосип, і справді верне нам усе зло, що ми йому були заподіяли?
16. І переказали вони Йосипові, говорячи: Батько твій заповів був перед своєю смертю, кажучи:
17. Отак скажіть Йосипові: Прошу, вибач гріх братів твоїх та їхню провину, бо вони тобі зло були заподіяли! А тепер вибач гріх рабам Бога батька твого! І заплакав Йосип, як вони говорили до нього…
18. І пішли також браття його, і впали перед лицем його, та й сказали: Ось ми тобі за рабів!
19. А Йосип промовив до них: Не бійтеся, бо хіба ж я замість Бога?
20. Ви задумували були на мене зло, та Бог задумав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодні, щоб заховати при житті великий народ!
21. А тепер не лякайтеся, я буду утримувати вас та дітей ваших! І він потішав їх, і промовляв до їхнього серця.
Йосипова смерть
22. І осівся Йосип в Єгипті, він та дім батька його. І жив Йосип сто і десять літ.
23. І побачив Йосип в Єфрема дітей третього покоління. Також сини Махіра, сина Манасіїного, були народилися на Йосипові коліна.
24. І сказав Йосип до братів своїх: Я вмираю, а Бог конче згадає вас, і виведе вас із цієї землі до Краю, якого присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову.
25. І Йосип заприсяг Ізраїлевих синів, говорячи: Конче згадає Бог вас, а ви винесете звідси кості мої!
26. І впокоївся Йосип у віці ста й десяти літ. І забальзамували його, і він був покладений у труну в Єгипті.
(Буття 50:1-26)

Відкрити розділ   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16 
 17   18   19   20   21   22   23   24    25   26   27   28   29   30   31   32   33   34
  35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49   50   
На головну Біблія онлайн

Буття. розділ 49

Відкрити розділ   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16
  17   18   19   20   21   22   23   24    25   26   27   28   29   30   31   32   33   34  
35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49   50   
На головну Біблія онлайн

Заповіт Якова синам своїм
1. І покликав Яків усіх синів своїх та й промовив: Зберіться, а я сповіщу вам, що вас спіткає наприкінці днів.
2. Зійдіться та слухайте ви, сини Якова, і прислухайтеся до Ізраїля, вашого батька!
3. Рувиме, ти мій перворідний, моя міць і початок ти сили моєї, верх величности й верх ти могутности!
4. Ти пінився був, як вода, та не втримаєшся, бо ти увійшов був на ложе свойого отця, і збезчестив його, на постелю мою ти піднявся!
5. Симеон і Левій то брати, їхня зброя знаряддя насильства.
6. Хай до їхньої змови не входить душа моя, і нехай не прилучиться слава моя до їх зборів, бо вони в своїм гніві людину забили, а в своїй самоволі вола копит позбавили…
7. Проклятий гнів їхній, бо сильний, та їхня лютість, тяжка бо вона! Поділю їх я в Якові, і їх розпорошу в Ізраїлі!
8. О Юдо, похвалять тебе твої браття! Рука твоя на шиї твоїх ворогів, сини батька твого тобі вклоняться.
9. Юда лев молодий! Ти, мій сину, вертаєшся з здобичі: прихиливсь він, поклався як лев й як левиця, зведе хто його?
10. Не відійметься берло від Юди, ані з його стегон законодавець, аж прийде Примиритель, що Йому буде послух народів.
11. Він прив'язує до винограду свого молодого осла, а до вибраної виноградини сина ослиці своєї. Він одежу свою буде прати в вині, а шату свою в виноградній крові!
12. Від вина він зробивсь мутноокий, а від молока білозубий.
13. Завулон буде мешкать над берегом морським, над берегом тим, де стають кораблі, а границя його до Сидону.
14. Іссахар то костистий осел, що лежить між кошарами.
15. І побачив він спокій, що добрий, та землю, що стала приємна, і він нахилив свої плечі, щоб нести, і став працювать на податок.
16. Дан буде судить свій народ, як один із Ізраїльських родів.
17. Дан буде вужем при дорозі, змією отруйливою при шляху, що п'яти коневі кусає, і його верхівець позад себе впаде.
18. Спасіння від Тебе чекаю, о Господи!
19. Ґад на нього юрба нападатиме, та він нападе на їх п'яти.
20. Асир його хліб буде ситий, і він буде давати присмаки царські.
21. Нефталим вільна ланя, він прекрасні слова видає.
22. Йосип вітка родюча, вітка родючая над джерелом, її віття по муру спинається.
23. І огірчили його та з луку стріляли, і зненавиділи були стрільці його.
24. Та зостався міцним його лук, і стали пружні рамена його рук, від рук Сильного Якового, звідти Пастир, Твердиня синів Ізраїлевих.
25. Проси ти від Бога, свойого Отця, і Він допоможе тобі, і проси Всемогутнього і Він благословить тебе благословенням небес, що на висоті, благословенням безодні, що долі лежить, благословеннями перс та утроби.
26. Благословення батька твого стали сильніші від благословення батьків моїх, аж до пожаданих висот віковічних. Нехай вони будуть на голову Йосипову, на маківку вибраного з-поміж братів своїх!
27. Веніямин хижий вовк: вранці їсть він ловитву, а на вечір розділює здобич.
28. Оце всі дванадцять племен Ізраїлевих, і те, що говорив їм батько їх. І він поблагословив їх, кожного за благословенням його поблагословив їх.
29. І він наказав їм, і промовив до них: Я прилучаюся до своєї рідні… Поховайте мене при батьках моїх у печері, що на полі Ефрона хіттеянина,
30. у тій печері, що на полі Махпели, що навпроти Мамре в ханаанській землі, яке поле купив був Авраам від Ефрона хіттеянина на володіння для гробу.
31. Там поховано Авраама й жінку його Сарру, там поховали Ісака та його жінку Ревеку, і там поховав я Лію.
32. Поле й печера, що на нім, то добуток від синів Хета.
33. І закінчив Яків заповіта синам своїм, і втягнув свої ноги до ліжка, та й спочив. І він прилучився до своєї рідні.
(Буття 49:1-33)

Відкрити розділ   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16 
 17   18   19   20   21   22   23   24    25   26   27   28   29   30   31   32   33   34 
 35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49   50   
На головну Біблія онлайн