четвер, 5 листопада 2015 р.

Псалом 89

1. Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!
2. Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!
3. Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!
4. Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна…
5. Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:
6. уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!
7. Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,
8. Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!
9. Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання…
10. Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо…
11. Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!
12. Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!
13. Привернися ж, о Господи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!
14. Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!
15. Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!
16. Нехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя їхнім синам,
17. і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди його!
(Псалми 89:1-17)

Немає коментарів:

Дописати коментар