пʼятниця, 24 липня 2015 р.

Псалом 57

Для дириґента хору. На спів: «не вигуби». Золотий псалом Давидів.
Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите?
Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваших торуєте ви на землі.
Від лоня ще матернього вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці,
їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуляє,
що не слухає голосу заклиначів, чарівника, в чарах вправного!
Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчукам розбий, Господи, щелепи,
нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай пов'януть вони, як трава по дорозі,
бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену!
А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє!
І скаже людина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі!
(Псалми 57:1-12)

Немає коментарів:

Дописати коментар