пʼятниця, 30 січня 2015 р.

Бог об’являє Себе в природі

      Весь створений світ каже людині про те, що є Творець і об’являє Його людству. Св. Павло вказує, що “Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання” (Римлян 1:20). Хоча людина не може бачити Бога, вона може бачити Його творіння. Це творіння проголошує свого Творця, так само як і годинник передбачає існування годинникаря, і щось про нього об’являє. Так само каже Псалмоспівець: “Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід” (Пс. 19:1).
      Фактично, коли лишень сіється насіння і росте, і приносить урожай, щоб зберегти життя, то це також є нагадуванням про те, що за цим мусить бути Бог; Бог, Який піклується про людину, Бог добра. Св. Павло під час своєї першої місійної подорожі, сказав людям у Лістрі: „але не зоставив Себе Він (Бог) без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнював їжею й радощами серця наші” (Дії 14:17). І навіть поганські письменники це визнавали. Ціцерон дуже давно писав: “Ви не бачите Бога. Все таки ви його пізнаєте з Його діл.”
      На додаток до цього Бог вписав Свій Закон у серце людини. У людини є сумління, яке нагадує їй про те, що треба буде звітуватися перед верховним законодавцем і суддею. Св. Павло говорить про язичників, у яких не було написаного Закону, як він був даний через Мойсея. Проте, каже він, вони: “виявляють діло Закону, написане в серцях своїх, як свідчить їм сумління та їхні думки, що то осуджують, то виправдують одна одну” (Римлян 2:15). Сумління, що звинувачує є свідченням про існування верховного судді.
      Будь-яка людина, яка наполягає: “Нема Бога” мусить закривати свої очі на всі ці свідчення. Вона повинна ставати досить безглуздою; Писання називає її безумною.
      Проте, правда є в тім, що Бог об’являє Себе людині в природі в дуже обмеженій мірі. Найбільше, що людина може знати, то це те, що Бог – вічний, мудрий і славетний, могутній і справедливий, Бог, Якого треба боятися. Все це залишає людину все-одно в темряві незнання про її особисті взаємини з Богом, про все, що лежить поза цим світом. Цей світ не об’являє того, що Бог замислив для людини у вічності. Те як Бог об’являє Себе в природі виявляє Його, як Бога сили та творіння. І цілком неадекватно він об’являє Його, як Бога благодаті та спасіння.

Армін В. Шутце: ОСНОВНІ ДОКТРИНИ БІБЛІЇ    
  <<<Назад       Далі буде>>>

Немає коментарів:

Дописати коментар