понеділок, 13 жовтня 2014 р.

Дорога додому

Нарис до молитовного роздуму .
Дорога додому.

Текст: Єремиї 6 : 16 - 22
 Івана 14: 1 -11

Слава Ісусу Христу!
«Нехай буде вам благодать та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!» (Еф.1: 2)
Дорогі в Господі браття та сестри. Щодня ми покидаємо свої домівки і кудись поспішаємо. Хтось виходить з дому на декілька хвилин, щоб сходити до крамниці. Хтось поспішаючи на роботу чи на навчання виходить вранці й повертається лише у вечері. Ще хтось покидає свою домівку на декілька днів від’їжджаючи у відрядження чи просто в гості. Хтось вимушений покинути свою домівку на декілька місяців або навіть і років. Внезалежності на скільки ми виходимо чи виїжджаємо з дому ми постійно туди повертаємось. Бо вдома ми почуваємо себе в безпеці і в нас є навіть чудове прислів’я: « Мій дім – моя фортеця».  А в іншому прислів’ї ми підкреслюємо переваги свого помешкання: « В гостях добре та вдома краще».
А в однієї відомої української виконавиці своїх пісень, заслуженої артистки України, Наталії Май є чудові слова: 
 
«На світі є багато непройдених доріг,
Та лиш одна додому повертає,
Там у садочку хата, неначе оберіг,
Вона усе життя мене чекає».

В п’ятницю, повертаючись додому з Кременця, де проходила пастирська конференція, я розмірковував над чудовим есе, яке було проголошено Джонатаном Е. Шрейдером.  Також розмірковував над проповідями та молитовними роздумами почутими від наших пастирів. Я розмірковував і їхав додому. На думку мені приходили різні пісні та вірші наших артистів та поетів про повернення додому на зразок пісні Вакарчука «Я їду додому».
Також я пригадував різні вірші із Біблії про дорогу та нашу Небесну домівку.

 Наше життя - це постійні дороги.  Якщо взяти дорогу до нашого земного помешкання то до нього ведуть безліч доріг. Із цих доріг ми завжди вибираємо найкоротший і найнебезпечніший шлях. Й на цьому шляху ми постійно вимушені обминати якісь перешкоди, такі як вибоїни, або наприклад повалені під час буревію дерева… Іноді обминаючи перешкоди ми можемо збитися зі шляху та заблукати. Іноді ми можемо простояти в заторі чи просто десь застряти в багнюці, або через туман наша швидкість буде обмежена й черезпогану видимість ми можемо збитись з шляху.

Щодо нашої небесної домівки, то є лише один шлях,  - це наш люблячий Господь. «Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене». Говорить наш Спаситель і Викупитель у Євангелії від Івана 14:6. Браття й сестри, якщо ви йдете цім шляхом я радий за Вас, Ви на правильному шляху. Бо цей шлях веде до нашої Небесної домівки в Царстві Небеснім. Ісус говорив своїм учням: «Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас? А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви.  А куди Я йду дорогу ви знаєте». (Від Івана 14:2-4). Дякувати Господу ми знаємо цю дорогу.  Мандруючи до приготованої нам самим Господом оселі в Царстві Небесному, ми щонеділі поспішаємо до Церкви.
Адже Церква - це місце не лише в якому ми почуваємо себе в безпеці. В Церкві Господь через Свої Засоби благодаті – Слово і Таїнства підкріплює у нас віру. Проголошує нам прощення гріхів і дарує нам Вічне життя в Царстві Небесному.


Але чи нема ніяких перешкод коли ми йдемо по цій дорозі? По цій дорозі Життя. Звісно є.
Іноді туман передань й суєверій заважає нам читати Біблію. І ми з шляху Виправдання збиваємось на дорогу добрих діл. Іноді ми застряємо в кривому  дзеркалі фарисейства бачачи прогріхи інших і не помічаючи своїх, навіть, великих гріхів. Буває ми буксуємо в багнюці своїх лінощів і замість Церкви, місцем нашого що недільного поклоніння стає диван. А об’єктом поклоніння стає телевізор.

Господь у таких випадках, промовляє нам, через пророка Єремію:«Так говорить Господь: На дорогах спиніться та гляньте, і спитайте про давні стежки, де то добра дорога, то нею ідіть, і знайдете мир для своєї душі!» … (Єремія 6:16). Єдина добра дорога до наших Небесних домівок - це дорога до Церкви. Наш люблячий Господь сам є цією дорогою.  І цією дорогою Він нас веде до наших домівок в Царстві небесному. Оберігаючи нас від всіх небезпек на нашому шляху. Й коли ми збиваємось з цього шляху Він, як ту заблукалу вівцю з Євангелії від Івана, повертає на Свій шлях Спасіння, шлях Вічного Життя.
Дорогі в Господі брати та сестри. Де б ми не були  ми постійно з радістю ідемо дорогою до своїх домівок. І хай так само щонеділі нашою дорогою буде дорога до Церкви.
Нехай на цій дорозі мир Господній перебуває зо всіма Вами. А нашому Господу нашому єдиному Спасителю і Викупителю  слава на віки віків. Амінь. 

28 жовтня 2013 р.

Немає коментарів:

Дописати коментар