четвер, 9 жовтня 2014 р.

Псалом 4

Коли кличу, озвися до мене, Боже правди моєї, Ти простір для мене робив у тісноті… Помилуй мене, і почуй молитву мою!
Людські сини, доки слава моя буде ганьбитись? Доки будете марне любити, шукати неправди?
І знайте, що святого для Себе Господь відділив, почує Господь, як я кликати буду до Нього!
Гнівайтеся, та не грішіть; на ложах своїх розмишляйте у ваших серцях, та й мовчіть!
Жертви правди приносьте, і надійтесь на Господа.
Багато-хто кажуть: Хто нам покаже добро? Підійми ж на нас, Господи, світло Свого лиця!
Ти даєш більшу радість у серці моїм, ніж у них, як помножилося їхнє збіжжя та їхнє вино молоде.
У спокої я ляжу, і засну, бо Ти, Господи, єдиний даєш мені жити безпечно!
(Псалми 4:1-9)

Немає коментарів:

Дописати коментар