середа, 8 жовтня 2014 р.

Псалом 2

Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?
Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:
Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!
Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!
Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:
Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.
Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!
Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський…
А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:
Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!
Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!
(Псалми 2:1-12)

Немає коментарів:

Дописати коментар